ПРОСОДІЯ
(гр. prosodia - акцент, наголос) - 1. Вчення про акценти та тривалість слів у античній граматиці. Під акцентом розуміли пов’язане з 'мовленнєвою мелодією' виділення складу. 2. Точна відповідність музичних наголосів з текстовими в церковному співі. Для позначення мелодичних акцентів і тривалості складів у ІХ ст. було введено спеціальні знаки. В ХХ ст. термін використовується рідко.