(лат. jubilatio - тріумфування) - 1. В католицькому співі -орнаментальна імпровізація захоплено - тріумфального характеру, яка розспівувалась під час виконання григоріанського хоралу наостанньому складі слова 'Алілуія'. Класичний зразок Ю. - у В.А.Моцарта. 2. В поліфонії строгого стилю - жвавий мелодичний рух, що заповнює проміжки між основними долями, наче прикрашаючизагальний рух, інакше мелодична фігурація.
- музика, створена з приводу ювілею видатного діяча або відзначення певної події. До Ю.м. належать: Ю.кантата (Й.С.Бах, О.Глазунов); урочиста увертюра ('1812 рік' П.Чайковського), ювілейний марш (М.Іполітов-Іванов, Є.Юцевич), урочиста кантата (С.Прокоф’єв) та інші урочисті за характером вокальні, вокально-хорові та інструментальні твори.