- ШАБР
- , шапар - чуваський народний інструмент типу волинки. Звукоряд - діатонічний та хроматичний. Застосовується як сольний та ансамблевий інструмент.
- ШАКОНА
- (фр. chaconne) - старовинний італійський танець, який в XVII ст. був заключним номером балету. Музичний розмір 3/4, рухи повільні (див.Чакона).
- ШАКУЖАЧІ
- , сякухаті - японський народний інструмент, поздовжня флейта з бамбуковим конічним стволом та 4 - 9 ігровими отворами. Застосовувався для супроводу вистав театру кабуки. Навчання гри на Ш., як і на сямісен, здійснюється за програмами загальноосвітніх шкіл Японії.
- ШАЛАХО
- - вірменський народний чоловічий танець. Музичний розмір змінний - 3/4 та 6/8. Темп швидкий, жвавий, веселий.
- ШАЛМЕЙ
- (фр. shalemie, нім.Schalmei, від гр. сhalamos - тростина ) - 1. Духовий язичковий інструмент з подвійною тростиною та 8 - 10 ігровими отворами, поширений в Західній Європі XIII - XVII ст. у середовищі менестрелів, жонглерів, шпільманів. Звукоряд діатонічний, мав кілька різновидів - сопрано, сопраніно, альт, тенор, бас, контрабас. Низькі види Ш. звались бомбардами або померами. Входив до складу різних ансамблів. 2. Загальна назва давньоєвропейських тростинних інструментів. 3. Регістр органу з відкритими лабіальними трубами з лійкоподібними розтрубами.
- ШАМІСЕН
- , сямісен - японський народний щипковий інструмент, подібний до лютні, з дерев’яним корпусом, шкіряною декою, 3 струнами, закріпленими на дерев’яних кілках (ітомакі) та високій підставці з кістки (кома) і довгою шийкою (сао). Звук видобувають металевим гачком (пубікаке) над спеціальною шкіряною колодкою (бочигава). Стрій квартовий або кварто-квінтовий. Типи настроювання: хончоші (h - e1 - a1), ніагарі (h - fis1 - h1), сансагарі (h - e1 - a1). Відомі три типи гри на Ш. - пісенний (ута-моно), який застосовується театрі кабукі, міському музикуванні (сямісен-куміута), речитативний (катарі-моно), який застосовується в національному епосі (утазава), фольклорний (мін» є), поширений у виконавців селянського фольклору. Навчання гри на Ш., як і на шакажучі, здійснюється в загальноосвітніх школах Японії.
- ШАНСОН
- (від лат. cantio - спів, пісня) - усі жанрові та історичні різновиди французької ліричної пісні, а також народна і сучасна естрадна французька пісня.
- ШАНСОНЕТКА
- (фр. chansonette - пісенька) - 1. Невелика пісня грайливого, часто фривольного змісту, яку співачка виконує з специфічними танцювальними рухами. 2. В Російській імперії початку ХІХ ст. - виконавиця Ш., яка виступала в кафешантані, кабаре, ресторанах і т.д.
- ШАНСОНЬЄ
- (фр. chansonier - співак) - 1. Французький естраднийспівак, виконавець і часто автор тексту і музики пісні (шансон). 2. Назва збірок пісень і водевілів у Франції ХІІІ - ХІХ ст.
- ШАРАКАН
- (від вірм. шарк - ряд) - загальна назва вірменських духовних, але не біблейських пісень. Спочатку до співацької книги 'Шарканоц' входили співи трьох жанрів - кцурд(тропар), кацурд (кондак) і канон, пізніше термін Ш. застосовувався як узагальнений.
- ШАРМАНКА
- (від фр.слів Charmante Catherine - чарівна Катерина) -пневматичний механічний музичний інструмент, подібний до органу, але без клавішного механізму. Звук видобувається за допомогою обертання ручки, яка приводить в дію міх, валики і звукові трубки, розміщені в ящику. Назва інструменту походить від початкових слів популярної французької пісеньки, яку виконували на перших Ш., завезених в Російську імперію. Українська назва - катеринка - походить від другого слова тієї ж пісеньки.
- ШАРФ
- (нім.Scharf - гострий, різкий) - органний регістр з родини мікстур з труб вузької мензури. Під час натискання клавіш звучать чотири (в окремих конструкціях - 8) труби, які утворюють обертони до основного звуку.
- ШАС
- (фр. chasse - полювання) - жанр французької багатоголосної пісні або інструментальної п’єси, що зображає сцени полювання (вигуки мисливців, гавкання собак тощо) найчастіше у формі канонічної імітації. Подібний жанр існував в Італії та Іспанії (кача).
- ШАУТ
- ( від англ. shout - галасувати, лаятись) - народна екстатична манера співу з елементами декламації, якій властиві пристрасність і надрив. Манера Ш. прийшла до багатьох форм музичного фольклору з африканської культової музики. Характерна для блюзів, зустрічається також в трудових піснях, баладах і спирічуелс. Згодом манера Ш. поширилась і серед виконавців-інструменталістів.
- ШАФЛ
- (англ. shuffle - товктись) 1. Остинатна ритмічна фігура з 4 рівномірно акцентованих долей, яка виконується в швидкому темпі. Характерна для фортепіанного супроводу буги-вуги. 2. Американський танець з характерними рухами ніг, які наче не відриваються від долівки.
- ШАХЛИЧА
- - чуваській народний духовий інструмент, поздовжня флейта з дерев’яним або залізним стволом. Існують відкрита Ш. з 5 -6 ігровими отворами та свисткова Ш. з 4 - 7 отворами, свистковим пристроєм та дерев’яною втулкою. Звукоряд діатонічний. На Ш. грають тільки чоловіки, які імпровізують ліричні або танцювальні награші.
- ШАШМАКОМ
- (тадж. - шість макомів) - 1. Шість образно - емоційних і ладоінтонаційних систем - Рост, Бузрук, Наво, Дугох, Сегох, Ірок, а також стійких метроритмічних моделей, норм і традицій музикування. 2. Історична форма макомів, яка склалась і побутувала в Хорезмі та Бухарі; багаточастинний різноплановий цикл, що об’єднує інструментальні (Тасніф, Тардже, Гардун, Пешрав, Мухамас, Сакил та ін.) та вокальні розділи (шубе) на поетичні тексти Х - ХХ ст.
- ШВІ
- - 1. Вірменський народний духовий інструмент - свисток у вигляді птаха або тварини - пепук, подібна до окарини. Побутує як дитяча іграшка. 2. Вірменська свисткова флейта - тутак.
- ШЕЙК
- (від англ. shake - труситись) - популярний в першій половинні 1960-х років танець. Музичний розмір 4/4.
- ШЕН
- - стародавній китайський губний орган, який складається з корпусу - резервуару, виготовленого з гарбуза, 17 бамбукових трубок з язичками, боковими творами і прорізами, мундштуком, налаштованим збоку. Стрій заснований на системі люй-люй. Застосовується як сольний, ансамблевий і оркестровий інструмент.
- ШИАЛТИШ
- - марійська пастуша свисткова поперечна флейта, зстволом з бамбука або дягеля. Має 2 - 6 ігрових отворів. Застосовується як сольний інструмент для виконання ліричних мелодій. В минулому був досить поширеним інструментом, тепер зустрічається рідко.
- ШИЙКА
- - деталь струнних інструментів, яка виготовляється або щільно з’єднується з корпусом і часто завершується художньо оформленою голівкою. Верхній бік Ш. у багатьох інструментів відіграєроль грифу (лютня, мандоліна, бандура і т.ін), нижній - заокруглений для зручного ковзання лівою рукою. У ряду інструментів (скрипка, альт, віолончель та ін.) гриф наклеюється на Ш.
- ШИММІ
- (англ. schimmi) - бальний танець, американський різновид фокстроту. Музичний розмір 2/4, темп помірно швидкий. В Європі набув популярності в 1920-х роках.
- ШИРИНА ІНТЕРВАЛУ
- - відстань від нижнього до верхнього (включно) звуку інтервалу. Те ж, що кількісна величина інтервалу, ступенева величина інтервалу.
- ШИРОКЕ РОЗТАШУВАННЯ
- - таке розташування акорду в чотириголосному складенні, коли інтервал між першим і третім голосами перебільшує октаву, а інтервал між басом і третім голосомна розташування акорду не впливає (див. Тісне розташування).
- ШИРОКОМЕНЗУРНІ ДУХОВІ ІНСТРУМЕНТИ
- - металеві хроматичні мундштучні духові інструменти овальної форми (з вентилями). До Ш.д.і. належать основні інструменти духового оркестру - альт, тенор, баритон, бас, а також туба, валторна та ін. Вперше Ш.д.і. в ХІХ ст. включені до військових оркестрів Російської імперії.
- ШИЧАПШИНА
- - кабардинський народний смичковий музичний інструмент з 2 - 3 струнами. Стрій квартовий або квінтовий.
- ШИЧЕПШИН
- - адигейський чоловічий двострунний смичковий інструмент. Стрій переважно квінтовий. Застосовувався для супроводу сольного співу або танців, тепер зустрічається рідко.
- ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТА НОТА
- - нота, яка за тривалістю у шістдесят чотири рази коротша цілої, Позначається затушованим овалом з штилем та чотирма хвостиками. В разі поєднання двох або більше Ш.н. хвостики можна замінити чотирма в’язками - ребрами (див. Додаток IIІ).
- ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТА ПАУЗА
- - пауза, яка за тривалістю дорівнює шістдесят четвертій ноті (див. Додаток ІV).
- ШІСТНАДЦЯТА НОТА
- - нота, яка за тривалістю у шістнадцять разів коротша цілої. Позначається затушованим овалом з штилем та двома хвостиками. В разі з’єднання двох або більше Ш.н. хвостики замінюються подвійними в’язками - ребрами (див. Додаток IIІ).
- ШІСТНАДЦЯТА ПАУЗА
- - пауза, яка за тривалістю дорівнює шістнадцятій ноті (див. Додаток ІV).
- ШКАЛА ЗВУКІВ
- - див. Звукоряд.
- ШКОЛА
- (від гр. scole - дозвілля) - 1. Ш. загальноосвітня - навчально - виховний заклад для навчання, освіти та виховання дітей, молоді та дорослих. 2. Система освіти, сукупність закладів для навчання. 3. Ш. музична - навчальний заклад, де учні набувають основ музичної освіти. 4. Навчально-методичний посібник, керівництво для навчання співу або гри на музичних інструментах. 5. Напрям в музичному мистецтві, пов’язаний з певними творчими принципами, поглядами та досягненнями видатних митців та їх послідовників. 6. Загальне спрямування, властиве професійному мистецтву певної країни або регіону. 7. Приміщення навчального закладу.
- ШЛЕЙФЕР
- (від нім. Schleif - хвіст) - мелодична прикраса, форшлаг з двох або кількох нот, які розташовані поступенево (частіше знизу вгору) і виконуються підкреслено.
- ШЛЯГЕР
- (від нім. Schlag - стусан, удар) - 1. Розважальна танцювальна пісня, один з проявів поп-музики. 2. Особливо популярна пісня, підпорядкована музичній моді. 3. Будь-якій музичний твір, що має особливу популярність, незважаючи на невисокий мистецький та професійно-художній рівень.
- ШОЙФЕР
- (євр. schoifer - поганий) - єврейський духовий інструмент,баранячий або коров’ячий ріг, вузький кінець якого є мундштуком. Звук Ш. - різкий та сильний, за Біблією відлякував лихі сили і звався 'ієрихонською трубою'. Тепер Ш. застосовується як сигнальний інструмент під час свята Нового року.
- ШОТИРП
- - адигейський народний ударний інструмент з родини мембранофонів, малий барабан без визначеної висоти звуків. Звуквидобувається долонями, паличкою або колотушкою.
- ШОУ
- (англ. show - показувати) - естрадна музично-сценічна вистава,спрямована на створення найбільшого впливу на аудиторію. Дляцього застосовуються, крім музичного компоненту, яскраві аксесуари, лазерне устаткування, підсилювальна апаратура, інфразвуковий компонент тощо.
- ШОУМЕН
- (англ. show - показувати i man - людина) - фахівець з організації шоу.
- ШПІЛЬМАН
- (нім.Spielman - гравець) - Середньовічний мандрівний актор-музикант в німецькомовних країнах, те ж, що жонглер, вагант, скоморох та ін. З XIV cт. Ш. - професійні міські музиканти, що об’єднувались у цехи. 2. Німецька назва групи барабанщиків та сурмачів у військових оркестрах, які виступали під керуванням тамбурмажора.
- ШРУТІ
- (санскр. - те, що можна почути) - найменший інтервал між двома звуками (менше півтону), а також принцип організації звукоряду в індійській класичній музиці, який передбачає його поділ на 22 неоднакових за величиною інтервали. Оскільки стрій індійської музики не темперований, 7 основних ступенів звукоряду не мають чітко фіксованої висоти тону, а відстань між ними заповнюється кількістю розміщених між ступенями Ш. (від 2 до 4). В індійськійтеорії музики, яка пов’язує кожний музичний звук з певним емоційним змістом, Ш. поділяються на нейтральні, широкі, страхітливі, ніжні, жалібні, а кожний Ш. має свою назву - незмінний, блискучий, жаданий, прекрасний і т.д. Наявність Ш. є ознакою високого рівня розвитку та витонченості класичної індійської музики.
- ШТИЛЬ
- (гр.stylos - паличка) - вертикальна риска, яку додають до овалу половинної, четвертної, восьмої, шістнадцятої, тридцять другої і т.д. ноти (див. Додаток IIІ).
- ШТИРІЄН
- (нім. stеіrisch - штирієць) - назва салонного танцю, який походить з австрійської землі Штирія, і набув поширення в Європі ХІХ ст. Музичний розмір 3/4, темп помірний.
- ШТРИХ
- (нім. Strich - риска) - прийоми звуковидобування на музичних інструментах, які впливають на виразність виконання. Основні типи Ш. склались на струнних смичкових, пізніше поширившись на інші інструменти. Характер Ш. спирається на особливості рухів смичка, рук, пальців, губ, язика та ін. виконавця, які зумовлюють характер звучання. Основні Ш. - legato, detache, staccato, spicato. Вибір Ш. визначається стилістичними особливостями музики, її образністю, а також виконавською редакцією.
- ШУВИР
- , шувюр, шюбер - марійський народний пневматичний музичний інструмент, різновид волинки. На Ш. виконують мелодії обрядових, трюкових і весільних пісень, а також танці.
- ШУЛЬВЕРК
- (нім. Schulwerk - шкільна справа) - система музичного виховання дітей, запропонована німецьким композитором, музикознавцем і педагогом К.Орфом, а також спеціальні посібники до неї.
- ШУМ
- - неупорядковані неперіодичні коливання вібратора. На відміну від музичних звуків, Ш. позбавлений точно визначеної висоти, тривалості і сили. Розрізняються: 1) суцільний за спектром, поширений на весь діапазон коливань 'білий' Ш.; 2) широкополосний Ш. -низькочастотний,середньочастотний, високочастотний; 3) вузькополосний, 'кольоровий' Ш. є основою звучання ударних інструментів без визначеної висоти, а також складником звуку з визначеною висотою звучання. В ХХ ст. спостерігається тенденція розширення палітри звучання шляхом застосування нових шумових, зокрема, електромузичних інструментів (див. Сонорика).
- ШУМКА
- - українська та польська народна пісня - танець, подібна до коломийки. Музичний розмір 2/4, темп жвавий.
- ШУМОВЕ ОФОРМЛЕННЯ
- - шуми і звуки, які застосовуються увиставах, кінофільмах, радіопередачах та ін. з метою імітації звукових природних явищ, створення певного настрою тощо.
- ШУМОВИЙ ОРКЕСТР
- - оркестр, до складу якого входять переважно шумові інструменти, а також інструменти з різким тембром звуку (свистки). Свого часу Ш.о. був складником музичного виховання учнів загальноосвітньої школи.
- ШУМОВІ ІНСТРУМЕНТИ
- - пристрої для видобування шумів, які створюють певний ритмічний і тембровий колорит. До Ш.і. належать ударні інструменти з невизначеною висотою звуку - барабани, бубон, гонг, кастаньєти, там-там, тарілки, трикутник і т. ін.
- ШУМОФОН
- (від шум і гр.phone - звук) - електричний одноголосний музичний інструмент з грифом, який дозволяє імітувати виробничі шуми, постріли, шум вітру, брязкання, звуки хвиль тощо. Діапазон Ш. - від фа до фа3.
Корисно
Новини
05/16/24 22:53:13
Композиція Hey Hey Rise Up легендарного гурту Pink Floyd, в основі якої – гімн Українських січових стрільців “Ой, у лузі червона калина”.