(ісп. chacona - звуконаслідування) - інструментальна п’єса, яка походить від старовинного іспанського танцю, що супроводжується співом. Музичний розмір 3/4, темп жвавий. З XVII ст.п’єса у формі поліфонічних варіацій на незмінну коротку тему в басі. До жанру Ч. звертались Д.Букстехуде, Дж.Фрескобальді, Й.С.Бах, М.Регер, Ф.Бузоні, Р.Щедрин та ін.
, чанк - 1. Іранська кутова арфа, на якій грали жінки, теперзустрічається в Афганістані. Узбецький і таджицький народний щипковий інструмент, подібний до цимбал. На Ч. грають соло, в ансамблях та сучасних оркестрах народних інструментів.
- таджицький та узбецький різновид варгану, виготований з заліза з сталевим язичком. На Ч.К. жінки виконували нескладні награші, пісенні й танцювальні мелодії. Тепер зустрічається рідко.
, чаньго - старовинний корейський двобічний барабан з родини мембранофонів, який має форму піскового годинника. Звуки різної висоти у інтервалі кварти або квінти видобуваються долонями. Ч. застосовуються для виконання народних пісень і танців.
(уг. csardas) - угорський народний танець, який складається з двох контрастних частин - повільної, патетичної (уг.lassu), що супроводжує чоловічий танець в колі (розмір 4/8), і швидкої, стрімкої (розмір 2/4), яка супроводжує запальний парний танець. (уг. friss). Ч. властиві гостра, часто синкопована ритміка, віртуозна імпровізація. Був популярним бальним танцем, тепер існує як народний танець. Ч. широко застосовували в своїх творах Ф.Ліст, Й.Брамс, Л.Деліб, І.Кальман та інші.
- 1. Ударний металевий музичний інструмент непевної висоти звуку з родини ідіофонів, спеціальний пристрій, встановлений на триножнику, де нагорі горизонтально закріплені дві тарілки діаметром близько 35 см. Натискаючи лівою ногою на педаль, виконавець опускає верхню тарілку на нижню і таким чином видобуває звук. На Ч. грають також паличками до малого барабану та метелкою. Застосовується як ритмічний акомпануючий інструмент. Див. Педальна тарілка, хай хет. 2. Бальний танець американського походження, що виник на основі негритянських танців. Музичний розмір 4/4, ритм синкопований, темп швидкого різновиду фокстроту.
- 1. Кожна з п’єс, які складають циклічний твір. 2. Відносно завершений розділ музичної побудови, який відрізняється від інших розділів використанням окремої теми, тональності тощо.
, частівки - народні жартівливі пісні у формі жартівливих куплетів. Основна форма Ч. - монострофа з двох 15-складових строк, які в мелодії охоплюють два речення. Ч. виконують соло в супроводі гармонії, балалайки, жалейки та ін.
(англ. chase - гнатися) - перегукування двох або кількох солістів у джазі, безперервне чергування сольних імпровізацій (частопо чотири такти), які йдуть одна за одною.
(іт. celesto - небесна) - клавішно-ударний інструмент, зовні подібний до фісгармонії або піаніно. Джерелом звуку є сталевіпластинки, настроєні хроматично. Ніжний 'небесний' звук, що нагадує дзвіночки, видобувають ударами м’яких дерев’яних молоточків, які приводяться в дію натисканням на клавіші. Звучить на октаву вище запису. Застосовується в симфонічному оркестрі, в джазі застосовується рідко.
- язичково-клавішний інструмент, різновид російсьської гармоні маленького розміру (ліліпут, колібрі) з 3 - 7 клавішами. Ч. різних розмірів та діапазонів застосовуються в ансамблях.
- частина музичного звукоряду. Звуки четвертої октави позначаються: 1) латинськими буквами з цифрою 4 праворуч вгорі (a4, c4, d4 і т.д.); 2) складовими назвами з тими ж цифрами (до4, ре4, мі4 і т.д.); 3) в скрипковому ключі - від ноти до над п’ятою додатковою лінійкою згори до ноти сі над восьмоюверхньою додатковою лінійкою.
- грузинський народний струнний інструмент, який має корпус з дерева або гарбуза та 2 - 3 струни з кінського волосу. Звук видобувають смичком або щипком. Застосовувався для супроводу співу. Тепер виходить з вжитку, залишаючись лише в ансамблях народних інструментів.
- аджарський народний духовий язичковий інструмент, різновид волинки. Поширений серед чоловічого населення Аджарії. Застосовується для сольної гри та супроводу танців.
(англ. Сhicago jazz) - стиль традиційного джазу, який з’явився на початку 1920-х років в Чикаго і поширився на Півночі США. Поява Ч.д. зумовлена переселенням негритянських музикантів з Нового Орлеану до Чікаго, де місцеві білі музиканти, познайомившись з новоорлеанським стилем, піддали його трансформації - колективна імпровізація поступилась гомофонному принципу та сольній імпровізації, подовжились сольні партії, сміливіше застосовувалось аранжування, з першої та третьої долі акцентування перейшло на другу та четверту долі. Відбулась часткова заміна інструментів - замість корнетів застосовувались труби, замість туби - контрабас, замість банджо - гітара, з часом з’явились фортепіано і саксофони. За рахунок номерів з ревю, оперет і мюзиклів тощо збагатився репертуар. Серед відомих музикантів Ч.д. – Б.Байдербек, М.Спенієр, М.Камінськи (труба), Б.Гудман, М.Мезров, П.В.Рассел (кларнет), Ф.О`Брайен (тромбон), Д.Саллівен, Д.Стессі (фортепіано), Е.Кондон (банджо, гітара), Д.Таф, Д.Крупа (ударні) та ін. Техніка гри музикантів Ч.д. суттєво позначилась на розвитку оркестрів, сприяла виникненню і розвитку біг-бендів, створив передумови для появи свінгу.
- молдавський народний духовий язичковий інструмент, різновид волинки. Застосовувався як сольний та ансамблевий інструмент, тепер майже вийшов з вжитку.
- узбецький і таджицький народний інструмент з родини ідіофонів, одинарна литавра з металевим корпусом та шкіряною мембраною. Застосовувався як сигнальний військовий та мисливський інструмент.
- назва діатонічного різновиду інтервалу прими, кварти, квінти, октави, ундецими, дуодецими, квінтдецими. Позначається буквою Ч. (ч.). (Див. Якісна величина інтервалів).
- 1. Тональність без знаків альтерації (до мажор іля мінор). 2. Точне настроювання музичних інструментів. 3. Додержання точної висоти звуків у ансамблевому співі або грі.
(іт. a prima vista) - виконання на інструменті або голосом незнайомого твору без попереднього вивчення. Для цього, крім загальної музичної культури, необхідне спеціальне тренування сприймання музики під час її виконання.
- 1. Процес мисленнєвого сприймання музики, записаної у вигляді партитури. 2. Відтворення внутрішнім слухом звучання твору без допомоги інструменту. 3. Виконання партитури багатоголосного хорового твору на фортепіано. 4. Практична навчальна дисципліна в музично-педагогічних та музичнихнавчальних закладах.
(англ. chocalo - звуконаслідування) - латиноамериканський ударний музичний інструмент непевної висоти звуку з родини ідіофонів, металевий циліндр (інколи з однією шкіряною мембраною), наповнений дробом, зерном, кісточками, камінцями тощо. Ч. тримають вертикально чи горизонтально обома руками і, струшуючи, обертаючи або стукаючи пальцями, видобувають звук. Застосовується в естрадній музиці. Те саме, що тубо.
- в’єтнамський народний барабан з бамбуковим корпусом і двома шкіряними мембранами. Звук видобувають долонями. Відомий з ХІ ст., застосовується в театральній музиці.
- 1. Грузинський чотириструнний щипковий інструменттипу лютні, з дерев’яним грушоподібним корпусом. Звук тихий,ніжний. Застосовується для супроводу співів і танців.
- грузинський триструнний смичковий музичний інструмент, різновид чианурі. Застосовується для супроводу співу і танців в ансамблі з чангі, а також в ансамблях і оркестрах грузинськихнародних інструментів.