Словник-довідник музичних термінів

ЦАНЦА: , санза, санца, занза - африканський язичковий щипковий інструмент з родини ідіофонів. Складається з резонаторного корпусу, 4 - 30 пластин - язичків, від кількості яких залежить звукоряд. Застосовується народами Африки для гри соло та супроводу співу, а також в сучасних інструментальних колективах.
ЦВІТОВИЙ СЛУХ: , кольоровій, колірний, світловий - див. Синопсія.
ЦВІТОМУЗИКА: - див. Колірна музика.
ЦЕВНИЦЯ: - російський народний інструмент, подібний до багатоствольної флейти.
ЦЕЗУРА: (від лат. caesura - розріз) - 1. Синтаксична межа між будь-якими музичними побудовами, яка утворює смисловий поділ музичної форми. 2. Коротка, не зазначена в запису пауза між фразами або розділами музичного твору. За своїм значенням Ц. подібна розділовим знакам у мовленні. Місце Ц. звичайно визначає виконавець, хоча його може показати й автор, виставивши над нотним станом знак (V) або апостроф (`).
ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА: (ЦНС) - основна частина нервової системи людини, у яку входять головний та спинний мозок. Функція Ц.н.с. - виконання високодиференційованих відображувальних реакцій - рефлексів. Ц.н.с. сполучується з усіма органами і тканинами через периферичну нервову систему. Через Ц.н.с. здійснюється координація, субординація, спеціалізація та локалізація численних рефлекторних актів, зокрема, музично-навчальних та виконавських процесів.
ЦЕНТРАЛЬНЕ СПІВЗВУЧЧЯ: - один з видів устою в новій тональності ХХ ст., подібний за функцією до тоніки.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ТОН: - один з видів устою в новій тональності ХХ ст., за функцією подібний до тоніки, який стверджує своє домінуюче положення постійною присутністю та структурною активністю.
ЦЕРЕМОНІАЛЬНИЙ МАРШ: - див. Парадний марш.
ЦЕРКОВНА МУЗИКА: - музика християнської церкви. яка супроводжує службу Божу. Розвиток Ц.М. охоплює такі етапи: 1. Музика ранньохристиянської церкви (див. Псалмодія, Антифон, Респонсорій). 2. Музика католицької церкви (див. Григоріанський спів, Амвросіанський гімн, Меса, Ораторія, Реквієм, Стабат матер). 3. Музика протестантської церкви (див. Протестантський хорал, Мотет Кантата, Страсті). 4. Церковна музика православної Руси (див. Літургія, Знаменний спів, Кондакарний спів, Строчний спів, Партес ний спів, Осмогласіє, Стихирар). Ц.м. відіграла позитивну роль у розвитку професійного музичного мистецтва і світської музики. Під впливом Ц.м. на релігійні тексти і сюжети видатні композитори А.Вівальді, Й.С.Бах, В.А.Моцарт, Л.В.Бетховен, Г.Берліоз, Ф.Шуберт, Дж.Верді, Дж.Россіні, О.Гречанінов, С.Рахманінов, М.Римський-Корсаков, П.Чайковський, П.Чесноков та інші, а також українці М.Березовський, Д.Бортнянський, А.Ведель, І.Воробкевич, М.Леонтович, С.Людкевич та інші створювали твори.
ЦЕРКОВНА СОНАТА: (іт. sonata da chiesa) - давній (XVII - XVIII ст.) різновид тріо-сонати. Серед авторів Ц.с. - А.Кореллі, Д.Тореллі, Д.Букстехуде та ін.
ЦЕРКОВНИЙ ЗВУКОРЯД: - діатонічний звукоряд з 12 ступенів, де кожна ланка складається з трьох висхідних звуків, що знаходяться на відстані цілого тону між собою, а від попередньої ланки - на півтон. Нижні звуки кожної ланки знаходяться на відстані чистої кварти.
ЦЕРКОВНІ ЛАДИ: - система монодичних ладів григоріанського хоралу. Спочатку система Ц.л. включала дорійський, гіподорійський,фригійський, гіпофригійський, лідійський, гіполідійський, міксолідійський, гіпоміксолідійський, а в XVI ст. була доповнена еолійським, гіпоеолійським, іонійським та гіпоіонійським ладами. До основних категорій Ц.л. належать фіналіс (кінцевий тон), амбітус (тон повторення) і реперкуса (тон повторення, псалмодування). (див. Додаток XVII).
ЦИГАНСЬКА ГАМА: - див. Угорська гама (див. Додаток XVII).
ЦИГАНСЬКА МУЗИКА: - включає таборові пісні циган, пісні, які співають цигани, популярну музику, яку виконують цигани. Єдиної традиції Ц.м. не існує, хоча спільні риси у Ц.М. балканських, українських, угорських, російських, уельських та ін. циганів є. Це -характерні лади (циганська гама), варіативність мелодій, мелізматика з інтервалами, меншими за півтон, глісандування, специфічна манера співу, ансамблеве інструментальне виконавство та ін.
ЦИГАНСЬКИЙ РОМАНС: - жанр поширеного побутового романсу, який виник в середні роки ХІХ ст. під впливом специфічної манери виконання російських народних пісень та романсів солістами - співаками та гітаристами хорів петербурзьких та московських циган. Ц.р. характеризується наспівністю, емоційною декламаційністю, специфічною гармонією і фактурою супроводу. Існує три етапи розвитку Ц.р.: класичний (середина ХІХ ст.); 'жорстокий' (кінець ХІХ ст.); злиття з пісенними жанрами водевілю та естрадної музики (початок ХХ ст.). Пізніше спостерігалось відродження музичних традицій класичного Ц.Р. (Л.Дризо, Я.Пригожий, Б.Прозоровський та ін. і його виконання (В.Паніна, А.Вяльцева, Н.Плевицька, М.Сіверський та ін.).
ЦИКЛІЧНІ ФОРМИ: (від гр. kyklos-коло) - 1. Музичні форми, які складаються з кількох самостійних за будовою частин, пов’язаних єдністю задуму. Найважливіші Ц.ф. - сонатно - симфонічний і сюїтний. Див. Соната, Симфонія, Сюїта, Сонатна форма. До зразків Ц.ф. належать також вокальні цикли Ф.Шуберта 'Чарівна мельничка', Д.Кабалевського 'Сонети Шекспира'. 2. Кілька певним чином пов’язаних творів (напр., 'Кільце нібелунгів' Р.Вагнера).
ЦИМБАЛИ: (від гр. kymbalon - кимвал) - старовинний струнний ударний інструмент з дерев’яним корпусом у формі трапеції такомплектом спеціально розташованих струн. Стрій діатонічний.Звук видобувають, вдаряючи по струнах дерев’яними паличками - молоточками. Ц. застосовуються як сольний і оркестровий інструмент в Бєларусі, Молдові, Польщі, Румунії, Угорщині, Україні та інших країнах.
ЦИНГАРЕСКА: - інструментальна п’єса, де використані циганські інтонації та ритми.
ЦИНК: (нім. Zink - ріжок) - старовинний духовий мундштучний музичний інструмент з конічним стволом без розтрубу, 7 ігровими отворами. Звук - ніжний і яскравий. Звукоряд діатонічний. Різновиди Ц. - дискантовий, теноровий, басовий (серпент).Застосовувався в світський, церковній та камерній музиці XVI - XVII cт. композиторами А.Габрієллі, К.Монтеверді, Й.С.Бахом, Г.Ф.Генделем, К.Глюком та ін. Вибув з вжитку в ХІХ ст.
ЦИНЬ: - давньокитайські струнні інструменти, з яких найбільш відомим є цисянь - цинь - семиструнний щипковий музичний різновид цитри з 7 шовковими струнами. У ІІІ ст. Ц. входив до придворного оркестру вишуканої музики яює, і був найбільш характерним інструментом класичної китайської музики.
ЦИСТРА: (фр. cistre) - струнний щипковий інструмент, подібний до мандоліни. Корпус дерев’яний, грушоподібний, з 4 - 12 парними струнами. Звук видобувають плектром або пальцями. Використовувалась для супроводу співу.
ЦИСЯНЬЦИНЬ: - китайський щипковий інструмент з дерев’яним корпусом, подібний до цитри. Має 7 струн, широкий діапазон, ніжний, м’який звук.
ЦИТРА: (від гр.kithara - кіфара) - струнний щипковий інструмент здерев’яним корпусом, грифом з металевими ладами та 4 - 5 металевими мелодичними і 25 - 40 розташованими поза грифом жильними струнами для супроводу. Звук видобувають плектром або пальцями. Різновиди Ц. - прима, тенор, альт, бас. Ц. поширена в багатьох країнах, особливо в Австрії, Білорусі та Німеччині, де застосовується як сольний та оркестровий інструмент.
ЦИФРОВА СИСТЕМА: , цифрування - спосіб позначення музичного тексту за допомогою цифр. Римські цифри вказують номер ступеня, на якому побудовано акорд; арабські цифри праворуч знизу - вид акорду: 5/3 - тризвук основного вигляду, 6 - секстакорд, 6/4 - або 4/6 - квартсекстакорд, 7 - септакорд основного вигляду, 6/5 або 5/6 - квінтсекстакорд, 4/3 або 3/4 - терцквартакорд, 2 - секундакорд, 9 - нонакорд; арабські цифри праворуч вгорі - складові звуки акорду: 1 - основний тон, 3 - терцевий тон, 5 - квінтовий тон, 7 - септимовий тон, 9 - ноновий тон; знаки плюс (+) або мінус (-) вказують на ладову альтерацію тонів - їх підвищення або пониження; малі букви - різновид ладу: н - натуральний; г - гармонічний; м - мелодичний; великі букви - гармонічну функцію ладу: Т - тонічна, S - субдомінантова, D - домінантова функції; знак плюс/мінус ( + ) означає альтеровані акорди.
ЦИФРОВАНИЙ БАС: - див. Генерал-бас.
ЦІЛА НОТА: - основна умовна одиниця ритмічної тривалості, якаможе поділятись на менші (половинні, четвертні, восьмі і т.д.) тривалості. Позначається незатушованим овалом (див. Додаток IIІ).
ЦІЛА ПАУЗА: - пауза, яка за тривалістю дорівнює цілій ноті (див. Додаток ІV).
ЦІЛИЙ ТОН: - співвідношення двох звуків, яке охоплює 1/6 октави і дорівнює сумі двох півтонів. Ц.т. міститься у великій секунді (діатонічний Ц.т.), двічі збільшеній примі (хроматичний Ц.т.), зменшеній терції.
ЦІЛОТОНОВА ГАМА: - висхідна або низхідна 12-ступенева гама, утворена послідовністю цілих тонів; лад, основою якого є цілотонове шестизвуччя (див. Симетричні лади, Ладовий ритм, Гама Чорномора). Музика, заснована на Ц.г., викликає фантастичне або нежиттєве враження, що обмежує її художнє застосування (див. Додаток XVII).
ЦІЛОТОНОВИЙ ЗВУКОРЯД: - такий звукоряд, в якому відстань між звуками, що знаходяться поруч, дорівнює цілому тону.
ЦІЛОТОНОВИЙ ЛАД: - див. Цілотонова гама.
ЦІЛЬ: - ідеальне уявлення результату, якого слід досягти в процесілюдської діяльності, зокрема, диригентської, інструментальної,композиторської та іншої, поставлене свідомо.
ЦОППА: (іт. zoppa - кульгавий) - позначення постійно синкопованого ритму в танцювальних п’єсах або протискладаннях до кантус планус, яке створювало ефект 'кульгавості'. Термін alla zoppa застосовується у виконавській практиці, як вимога виділяти синкопи.
ЦУГ: , цуга (нім. Zug - рух) - висувне коліно духового музичного інструменту - тромбону, призначене для змінювання висоти звуку(див. Куліса)
ЦУГ ТРОМБОН: - див. Тромбон.
ЦУЗУМІ: - родина японських барабанів у формі Піщаного годинника з двома шкіряними мембранами. Звук - різкий та сухий - видобувають пальцями. Різновиди Ц.: санно-цузумі, цузумі-дайко, ко-цузумі, о-цузумі застосовуються в японських оркестрах і ансамблях.

Словник-довідник музичних термінів

Корисно

Новини