Словник-довідник музичних термінів

ХАБАНЕРА

(ісп. habanera, від La Habana - Гавана) - іспанський танець-пісня кубинського походження. Музичний розмір 2/4 з характерною ритмічною фігурою в супроводі. В мелодії застосовуються постійні ритмічні групи з тріолями або синкопами, що утворює поліритмічний ефект. Темп помірний або помірно-рухливий. Х. - парний танець, який був поширений в країнах Латинської Америки в другій половині ХІХ ст. і вплинув на формування креольського танго. Жанр Х. використали Л.Обер, Ж.Бізе, К.Дебюссі, М.Равель, Е.Шабріє та інші.

ХАЗИ

- знаки вірменської музичної нотації Х - XIV cт., які походять з візантійських невм. Кількість основних знаків Х. досягало 40, крім того, існувало близько 30 допоміжних, змінених і похідних знаків, значення яких зумовлювалось гласами та жанром піснеспіву.

ХАЙ ХЕТ

(звуконаслідування) - див. Чарльстон.

ХАЛЛІНГ

(halling, від Halingdal - долина в Норвегії) - норвезький народний чоловічий танець, який також зустрічається у Швеції. Музичний розмір 2/4 або 6/8, ритм різноманітний, з синкопами. Темп помірний, з прискоренням наприкінці танцю. Характерна ознака Х. - витриманий бас на тоніці та домінанті. Виконується в супроводі хардингфеле. Мелодії Х. використовували Е.Гріг, Ю.Хальворсен та інші.

ХАНЕНДЕ

- народний співак в Азербайджані, Ірані та інших країнах Сходу, виконавець мугамів.

ХАРАКТЕР

(гр. charackter - визначальна риса, ознака) - комплекс сталих психічних якостей людини, які виявляються в її поведінці,установках, діяльності, ставлення до себе, оточення і суспільства, цілісність духовного життя та є одним з показників індивідуальної неповторності особистості.

ХАРД-БОП

(англ. hard bop - твердий боп) - стильовий різновид джазу, який розвинувся з бі бопу на початку 1950 років і відрізнявся від нього підвищеною експресивністю, 'жорсткою' ритмікою та орієнтацією на блюзову традицію.

ХАРД-КОР

(англ. hard - жорсткий і core - серцевина, ядро) - за часів становлення - інтенсивний рок, злиття панк-року і треша.

ХАРД-РОК

(англ. hard rock - жорсткий рок) - напрямок музики року, що відрізняється важким, жорстким, потужним характером звучання. Виникнувши наприкінці 1960 років в Англії на основі блюзового квадрату британського блюзу і ритм-енд-блюзу, а також завдяки еволюції електроакустичної техніки та зростанню можливостей відтворення сили звуку, без якої Х.р. не може сприйматись повноцінно. Х.р . набув великого поширення в США та країнах Європи. Виконавці Х.р. застосовують такі ефекти, як 'викривлення звуку', 'зворотне врізання', уа-уа, педаль, овердрайв та інші. Спостерігається також зростання провідної ролі гітар, які виконують довгі сольні пасажі, та соліста - вокаліста, що доповнює їх агресивним 'силовим' співом. Все це, доповнене складним супроводом інших інструментів, справляє гіпнотичний вплив на слухача, чиї первинні інстинкти збуджуються до найбільших меж. Х.р., як попередник хеві-метал року, суттєво вплинув на подальший розвиток музики року.

ХАРДИНГФЕЛЕ

(норв. hardingfele) - норвезький народний смичковий інструмент, який відрізняється від скрипки меншим розміром, більш опуклими деками, короткою шийкою і широким грифом. Корпус інкрустований перламутром, прикрашений сріблом. Має чотири ігрових струни та чотири - резонансні. Стрій Х. залежить від ладу музики, яка виконується (напр., халлінга).

ХАУЗ-МЮЗІК

(англ. haus - дім, хата та музика) - термін з практикидискотек, коли кожний диск - жокей, застосовуючи магнітофони, програвачі, синтезатори, мікшування і накладання записів створює'свою' музику. Х.м. об`єднував під одним 'дахом' кількох виконавців, гуртів, музичних напрямків та стилів.

ХАУЗ-РЕНТ-ПАРТІ

(англ. haus rent party - наймати будинок для вечірки) - традиційні вечорниці за участю джазових музикантів, поширені в середовищі негритянських музикантів США на початку ХХ ст. з метою збирання коштів для мешканця - музиканта. На такі вечорниці запрошували піаніста або невеликий ансамбль, які виконували танцювальну музику. Х.р.п. були досить поширеними серед негрів ще в ХІХ ст., але особливої популярності набули в Гарлемі та Чикаго і стали улюбленим місцем виконавської діяльності та творчості багатьох піаністів, виконавців блюзів, регтаймів і буги-вуги. Х.р.п. є ранньою формою джем-сешн, яка особливим чином вплинула на розвиток фортепіанного джазу.

ХАФІЗ

- таджицький та узбецький співак, людина, яка напам`ять знає коран, виконавець професійної музики усної традиції, зокрема, шашмакому.

ХВИЛІ МАРТЕНО

- електричний музичний інструмент, винайдений в 1928 році французьким педагогом - музикантом М.Мартено. Має фортепіанну клавіатуру обсягом у сім октав (С - h6). Може виконувати лише одноголосну музику; для виконання багатоголосних творівслід об`єднати відповідну кількість інструментів Х.м. Тембр інструменту може варіюватись в дуже широких межах.

ХВИЛЮВАННЯ

- психічний стан людини, зумовлений надмірним збудженням нервової системи, її перевантаженням позитивними абонегативними переживаннями, є показником емоційного стану людини. Надмірне Х. може негативно позначитись на навчанні та виступах музиканта, а інколи позбавити можливості професійно займатись музичною діяльністю.

ХВОСТИК

- викривлена частина запису ноти, що додається доштилю. Кількість Х. показує тривалість ноти (восьма, шістнадцята,тридцять друга, шістдесят четверта і т.д.).

ХЕВІ-БЛЕК

(англ. heavy - важкий, black - чорний) - доведення до абсурду прийомів створення відчуття важкості у слухачів, які слухають важкий ритм-енд-блюз.

ХЕВІ-МЕТАЛ

(англ. heavy - важкий і метал) - наступний етап розвитку музики хард-року, від якого Х.м. відрізняється відмовоювід блюзової основи, різким звучанням гітар, гуркотом басів та ударних, більшою динамічною потужністю та агресивним поводженням солістів. Музичні виражальні засоби зведено до можливого мінімуму, а використання клавішних не є типовим, оскільки головним стає динамізований ритм. Важливого значення набув зовнішній вигляд - шкіряний одяг, металеві аксесуари, залізні ланцюги, шипи, а також шумна, визивна і ефектна шоу - поведінка. Характерною для Х.м. стала широка тематика - від пропаганди містики, апокаліпсиса до відвертої проповіді насилля над людською особистістю тощо.

/p>

ХЕВІ-ТРЕШ-МЕТАЛ

(англ. heavy trash metal) - стильове відгалуження хеві-метал із спрощеними засобами музичної виразності, характерним експресивним ритмом, верескливим фальцетом співаків та нескладним набором риффів в акомпанементі.

ХЕЙРОНОМІЯ

(від гр. cheir - рука і nomos - закон) - старовинна система умовних жестів, яку використовували для керування хором. Рухи пальців і рук доместика - хормейстера визначали темп, метр, спрямування мелодії, динаміку, агогіку. Широке використання Х. як засобу керування хоровим співом передувало виникненню сучасної системи диригентських рухів.

ХЕПЕНІНГ

(англ. happening - те, що відбувається) - театралізоване авангардистське музикування, якому властиві зумовлені вказівками композиторів ігрові дії музикантів, спрямовані проти традиційних музичних творів і виконавства та водночас соціальних умов.

ХЕРУВИМСЬКА

- духовний спів, назва якого походить від слів'Іже херувими тайно' (український текст 'Ми херувимів таємно являємо'). Включено до літургії наприкінці VI ст., а в православній церкви Руси з XVI ст. Належить до найбільш стабільних богослужбових жанрів; включає два розділи та приспів - триразове 'алілуія', а виконання Х. відзначається особливою урочистістю. Х.створювали Д.Бортнянський, М.Березовський, А.Ведель, М.Глінка, П.Чайковський та ін.

ХІД

- вид структурно нестійкої частини форми, характерний для розробок, вступів, побічних тем, відзначаючись структурною дрібністю, секвенціями, униканням каденцій.

ХІЛБІЛІ

(англ. hillbilli - хлопець з горбів) - напрямок народного музичного мистецтва білих поселенців - англокельтів з південнихрайонів США - нащадків перших колоністів Нового Світу XVII -XVIII ст., які відтворювали в своїй музиці форми і риси, властивіжителям Англії, Ірландії, Шотландії. Пісні й танці Х. виконували в супроводі банджо або невеликого інструментального ансамблю. Згодом під впливом фольклору білих жителів південно-західних районів США Х. трансформувався у кантрі-енд-вестерн або кантрі.

ХІРОПЛАСТ

(від гр. cheir - рука i plastos - ліпити) - пристрій для механічного регулювання положення рук і тренування пальців піаніста, винайдений в 1816 році Ж.Дожьє. Застосовувався у фортепіанному навчанні в першій половині ХІХ ст.

ХІТ

(англ. hit - вдарити) - пісня або інструментальна п`єса, яка користується популярністю у досить широкого кола меломанів. Супер-хіт - пісня або інструментальна п`єса, яку полюбляє і знає переважна більшість населення.

ХІТ-ПАРАД

(англ. hit - вдарити і парад) - перелік або рейтинговий список найбільш популярних виконавців чи записів сучасної естрадної музики . Х.п. визначається шляхом безпосереднього опитування слухачів, вивчення попиту на певні записи, кількість виступів музикантів на радіо та телебаченні, а також відвідування концертів.

ХОЛЕРС

(англ. hollers - яма) - примітивні пісні негрів - невільників африканського походження, які вони співали під час роботи наплантаціях південних штатів США. Звичайно Х. мали питально - відповідну структуру.

ХОЛЬФЛЬОТЕ

(нім. Hohlflott) - лабіальний відкритий регістр органу, який належить до родини флейтових і складається з труб циліндричної форми.

ХОМОВИЙ СПІВ

- церковний спів, де застосовувалась хомонія.

ХОМОНІЯ

- в церковному співі XV-XVII cт. - особлива манера вимовляння тексту, коли до закінчення дієслів минулого часу додавались склади 'хомо' (напр., 'називахомо', 'согрешихомо' тощо), інша назва -'роздільномовність' або 'роздільномовлення'. Х.с. у 1667 році був заборонений Московським церковним собором, який вирішив 'гласовий спів співати на мовлення', відповідним чином виправивши тексти і наспіви усіх співацьких книг.

ХОНДО

(ісп. cante yondo) - жанр іспанської народної пісні, яка виникла в Андалузії і виконувалась в`язнями. Мелодія Х. - імпровізована, експресивна, прикрашена вокалізацією та мелізмами, супроводжувалась вигуками ('Оле-оле!') та грою на гітарах.

ХОР

(гр. chorоs - юрба, збори) - 1. Колективний учасник трагедій та комедій в античному театрі, який коментує дію або виступає самостійною дійовою особою, яка уособлює голос народу або автора. 2. Культовий груповий танець зі співом в супроводі авлоса, кіфари, ліри в Давній Греції. 3. Співацький колектив, створений для спільного виконання переважно багатоголосних вокальних творів. За складом голосів Х. бувають: однорідні (дитячі, жіночі, чоловічі) та мішані; за кількістю партій - одноголосні, двоголосні, триголосні, чотириголосні і т.д. Мінімальний склад мішаного хору - 12 осіб, максимальний - обмежень не має, але при цьому важливо додержувати якісну рівновагу звучання партій, яке забезпечує хоровий ансамбль. 4. Музичний твір, призначений для хорового виконання. 5. Номер в опері та кантатно - ораторіальному творі, який виконує хор. 6. Група струн одного музичного інструменту, настроєна в унісон. 7. В органі - група труб мікстури, якою керують одним клавішем. 8. В оркестрі - звучання групи однорідних інструментів (напр., Х. скрипок, Х.валторн і т.д.). 8. Місце для півчих в християнських храмах (хори).

ХОРА

(від гр. choro - хоровод) - старовинний молдавський і румунський масовий хороводний танець. Музичний розмір 6/8, інколи 2/4,темп помірний, спокійний. Виконується в супроводі тарафа.

ХОРАЛ

(від лат. cantus choralis - піснеспів) - 1. Хоровий спів на релігійний текст: одноголосний унісонний - в католицькій церкві; багатоголосний - в протестантській. Мелодії Х. відзначаються піднесеним характером звучання та малорухливим ритмом. 2. Акордовий виклад рівномірними тривалостями в повільному русі. 3. Вокальна хорова обробка Х. піснеспіву, яка має акордово-гармонічний склад.

ХОРАЛЬНА НОТАЦІЯ

- система знаків для запису григоріанського хоралу. Завдяки багатству та різноманітності Х.н. точно передавала не тільки мелодію, але й її структуру та спосіб виконання.

ХОРАЛЬНА ОБРОБКА

- інструментальний, вокальний або вокально - інструментальний твір, в якому церковний піснеспів здобуває багатоголосне оформлення (див. Григоріанський спів, Протестанський хорал, Хорал). До зразків Х.о. належать 'Хоральна меса, органна фантазія і фуга на хорал' Ф.Ліста, Хоральні кантати М.Регера та інші.

ХОРАЛЬНА ПРЕЛЮДІЯ

- інструментальний (органний) вступ до хоралу, засноване на поєднанні мелодії хоралу з голосами контрапункту. Зразки Х.п. належать Й.С.Баху.

ХОРАЛЬНА ФАНТАЗІЯ

- органна п`єса довільної форми на тему хоралу. Зразки Х.ф. створив Й.С.Бах.

ХОРДОФОНИ

(від гр. chorde - струна і phone - звук) - загальна назва музичних інструментів, у яких джерелом звуку є струна.

ХОРЕВТ

(гр. choreios) - співак і танцюрист, учасник хору в ДавнійГреції.

ХОРЕГ

(від гр. choros - хор i hegeomai - той, що йде попереду, показує дорогу) - в давніх Афінах - почесний громадянин, матеріально відповідальний за організацію хора, який бере участь у змаганнях, виставах, концертах.

ХОРЕЗМСЬКА НОТАЦІЯ

- див. Хорезмська табулатура.

ХОРЕЗМСЬКА ТАБУЛАТУРА

- система нотопису для танбура, яку запропонував у 1880 роках П.Мирзабаші на основі нотації ХІІ ст. За допомогою Х.Т. записано хорезмські макоми.

ХОРЕОГРАФІЯ

(від гр. choreia - хоровод, танець і grapho - пишу) - 1. Загальна назва мистецтва танцю. 2. Створення танців і танцювальних вистав - балетів. 3. Запис рухів та малюнку танцю за допомогою системи умовних знаків.

ХОРМЕЙСТЕР

(нім. Chormeister - хоровий майстер) - керівник хорового колективу, диригент хору. До середини ХІХ ст. цю функцію виконували головщик, регент, кантор, капельмейстер, керівник капели. Поява Х. пов`язана з розвитком хорового виконавства як самостійної галузі музично-виконавської та музично-педагогічної діяльності.

ХОРНПАЙП

, піпгорн (від англ. horn - ріг i pipe - труба) - 1. Старовинний валійський та шотландський духовий язичковий інструмент, зроблений з рогу. 2. Англійський народний, переважно чоловічий танець, відомий з XV ст. Музичний розмір 2/4 або 4/4, ритм пунктирний, синкопований.

ХОРО

- болгарський народний хоровод-танець. Музичні розміри -2/4, 5/16, 7/16, 9/8, 9/16, 10/8, 11/16. Виконується в повільному та швидкому темпі у супроводі народних інструментів.

ХОРОВА МУЗИКА

- музика, призначена для виконання хоровими колективами, найбільш демократичний і доступний вид музичного мистецтва. Виховні можливості Х.м. зумовлені силою впливу на найширші маси виконавців та слухачів. Функціонування і розвиток Х.м. визначається особливостями національної народної хорової культури та її традиціями. (див. Хор, Хоровий спів).

ХОРОВА ПАРТІЯ

- 1. Група однорідних голосів, яка виконує свою партію унісоном. Х.п. може поділятись на кілька голосів (найчастіше перші та другі), або за тембровою диференціацією в межах кожної партії. 2. Голос у хоровій партитурі. 3. Нотний запис одного голосу хорової партитури.

ХОРОВЕ ПИСЬМО

- створення та аранжування такої музики для виконання хором, яка враховує специфічні умови хорового співу (діапазони голосів, теситурні можливості, зручність голосоведення, особливості тексту, акустичний ефект та ін.) і може викликати естетичну насолоду як у виконавців, так і у слухачів.

ХОРОВИЙ СПІВ

- колективне виконання хорової музики. Х.с. єнайдавнішим видом музичного мистецтва, який через свою демократичність та доступність поширений в переважній більшості країн світу і є могутнім засобом музично - естетичного виховання усіх верств населення.

ХОРОВОД

(від гр. choros - юрба та водити) - стародавній вид народної синкретичної творчості, який поєднує спів, інструментальну гру і танець. Х. поширений у багатьох країнах (Англії, Грузії, Німеччині, Франції, Шотландії тощо, але особливо поширений під різними назвами у слов`янських народів ('веснянки' - в 'Україні, 'основка' - в Росії, 'хоро' - в Болгарії, 'коло' - в Сербії, 'корогод'- в Бєларусі і т.д.). Існує багато різновидів Х.: обрядові, ігрові, колові, півколові, ланцюжкові, танцювальні, крокові тощо. Х. використовувались в творах П.Владігерова, М.Леонтовича, М.Лисенка, М.Римського-Корсакова, І. Стравінського, П.Чайковського та інших композиторів.

ХОРОЗНАВСТВО

- наукова і навчальна дисципліна, яка вивчає типи і види хорів, склад хорових партій, елементи хорової звучності (ансамбль, стрій та ін.), засоби художньої виразності, репетиційний процес, організаційні питання, концертні виступи тощо.

ХОРУМІ

- старовинний грузинський народний чоловічий войовничий танець. Мелодичну лінію складають короткі награші, метроритмика складна, п'ятидольна (5/8) з різними групуваннями, темп помірний. Виконується в супроводі чибоні, чонгурі та ударного інструменту - долі.

ХОРУС

(англ. chorus - хор) - розділ імпровізаційно-строфічної форми джазової музики. Обсяг і побудова Х. зумовлені структурою вихідної теми, яка після експонування поступається місцем імпровізації, відновлюючись у репризі. Загальна форма джазової імпровізації складається з серії Х.

ХОТ

(англ. hot - гарячий) - характерна для негритянського імпровізаційного джазу 1920-1930-х років манера гри, для якої характерними є збудженість, жвавість імпровізації, чіткий ритм і специфічна інтонація, зумовлена твердим звуковидобуванням і гострим переходом від попереднього до наступного звуку, а також застосування блю ноутс, вібрато, гліссандо, брудних тонів та інших інструментальних ефектів.

ХОТ-ТОН

(англ. hot - гарячий і тон) - 1. Архаїчний негритянський і класичний джаз, пов`язаний з африканськими джерелами і традиціями афро-американського фольклору. Х.т. відзначається великою експресією, емоційним збудженням, домінуванням ритмічної та інтонаційно-мелодичної виразності над логікою композиції і гармонії, прагненням до найбільшої імпровізаційної свободи. 2. Специфічний комплекс виражальних засобів афро-американської музики і негритянського джазу в сфері ритміки, мелодики, інтонування, гармонії, форми (Х.т. - інтонація, Х.т. - імпровізація, Х.т. - соло, Х.т. - інструменти, Х.т. - стиль і т.д.)

ХОТА

(ісп. jota) - іспанський народний парний танець, який виконується в супроводі ансамблю 'рондалья' (бандурія, гітари, мандоліни, кастаньєти) та поєднується з співом. Музичний розмір 3/4 чи 3/8. Темп швидкий, характер танцю - жвавий, темпераментний. Батьківщиною Х. є Арагон, хоча в кожній провінції Іспанії існують місцеві різновиди Х. (близько 100), які мають музичні та композиційні особливості. Найбільш поширеною є арагонська Х., до якої звертались М.Глінка, М.Римський - Корсаков, М.де Фалья.

ХРАМОВА МУЗИКА

- музика, призначена для виконання в католицьких храмах. У християнських храмах - церковна музика.

ХРОМАТИЗМ

(від гр. chroma - колір, забарвлення) - 1. Змінювання висоти ступенів звукоряду на півтон або два півтони без зміни назв звуків за допомогою знаків альтерації. 2. Півтонова інтервальна система. Давньогрецький Х. має звукоряд із збільшеною секундою та послідовністю двох півтонів поспіль. Такий Х. сприймався як барвистий і вишуканий. Новий європейський Х. виник як забарвлення діатонічної основи, що надає мелодії підвищену експресивність та загострену динаміку. Х. може бути мелодичним і акордовим, він поширюється від близьких діатонік до 12-звучного Х., утворюючи декілька видів: модуляційний, субсистемний, ввіднотоновий, альтераційний, мікстовий. Автономний Х. пов`язаний з відмовою від діатонічної основи.

ХРОМАТИЧНА ГАМА

- висхідна або низхідна послідовність звуківза полутонами, яка утворюється шляхом заповнення цілих тонів діатонічної гами альтерованими ступенями. Так, у висхідному мажорі підвищуються І, ІІ, ІV i V ступені, понижується, а потім відновлюється VII ступінь. У низхідному мажорі понижуються VII, VI, III i II ступені, підвищується і відновлюється IV ступінь. У висхідному та низхідному мінорі підвищуються III, IV, VI i VII ступені, понижується ІІ ступінь.

ХРОМАТИЧНА СИСТЕМА

- дванадцятиступенева система тональної гармонії, яка припускає в межах тональності акорд будь-якої структури на кожному з 12 ступенів хроматичної гами. Головним критерієм Х.с. є її здатність до розв`язання безпосередньо в тоніку. Гармонії Х.с. вирізняються яскравістю та барвистістю звучання.(напр., у Б.Бартока, А.Веберна, С.Прокоф`єва, І.Стравінського, П.Хіндеміта, Д.Шостаковича та ін.

ХРОМАТИЧНИЙ ЗНАК

- знак альтерації.

ХРОМАТИЧНИЙ ПІВТОН

- півтон, утворений двома ступенямиоднієї назви за допомогою альтерації одного з них (напр., мі - мі-бемоль, соль - соль-дієз і т.д.), півтон, який є збільшеною примою.

ХРОМКА

- вид дворядової діатонічної гармоні, яка має 23 клавіші у правій та 12 - в лівій клавіатурі. При стисканні та розтягуванні міхів утворюються звуки однієї висоти, що відрізняє її від віденської гармоні.

ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ

- спосіб та результат освоєння явищ життя засобами мистецтва. Х.о. в музиці визначається акустичними якостями музичного звуку (висота, сила, динаміка, тембр та ін.), а також інтонацією як носієм художньої специфіки. Це визначає позапонятійність та емоційний характер Х.о. в музиці.

ХУР

, морінхур - бурятський та монгольський двострунний щипковий музичний інструмент з дерев`яним корпусом, шкіряною декоюта струнами з кінського волосу. Звуковидобування флажолетне, стрій квартовий. Поширений у кочівників - скотарів, входить до складу оркестрів народних інструментів.

ХУЦИНЬ

- родина китайських народних струнних смичкових інструментів, запозичених у давніх північних кочових народів. До родини Х. належать ерху, банху, еху, енху та інші інструменти, які входять до складу китайських традиційних оркестрів.

ХУЧИР

- бурятський і монгольський чотириструнний смичковий музичний інструмент з циліндричним шести- або восьмикутовимкорпусом, шкіряною верхньою декою. Шовкові струни настроєні попарно в унісон з інтервалом квінти. Звуковидобування флажолетне. Застосовується для сольної гри та супроводу співу.

Словник-довідник музичних термінів

Корисно

Новини