Словник-довідник музичних термінів

УА-УА: - звуконаслідувальний спосіб гри на мідних духових інструментах, який застосовують джазові музиканти. В новоорлеанському джазі У.у. досягали шляхом використання капелюха або руки, якими прикривали та відкривали розтруб інструменту під час гри. Пізніше з цією метою використовували сурдину спеціальної конструкції.
УАН-СТЕП: (англ. one-step) - салонний танець який в 1910-20-х роках виник в Північній Америці та поширився в Європі. Один з попередників фокстроту. Музичний розмір 2/4 або 5/8, виконується в темпі швидкого кроку. Наприкінці 1920-х років У.с. поступився квік-степу.
УВАГА: - форма психічної діяльності людини, яка виявляється в їїспрямованості та зосередженості на певних об`єктах за одночасногоабстрагування від інших. У. - вибіркове ставлення до певних явищ та процесів, яке є передумовою успішної пізнавальної, навчальної тавиконавської діяльності.
УВЕРТЮРА: (фр. ouverture, від лат. apertura - відкриття, початок) -1. Інструментальний вступ до театральної вистави з музикою (опери, балету, оперети), кантати або ораторії, кінофільму тощо). 2. Одночастинний концертний твір сонатної форми, часто програмовий, з складними образами та композиційними якостями.
УД: - струнний щипковий музичний інструмент, поширений в країнах Кавказу, Середньої Азії та Близького Сходу, попередник лютні,відомий з VI ст. Корпус з дерева або гарбуза грушоподібної форми,дека з 3 резонаторними отворами, 4 - 6 подвоєних струн; стрій квартово-секундовий. Звук видобувається плектром. Застосовується яксольний та оркестровий інструмент. На У. виконують мугами, макоми, ліричні награші.
УДАРНА УСТАНОВКА: - див. Ударні інструменти.
УДАРНИК: - 1. Деталь музичного інструменту, призначена для видобування звуку (напр., серце в дзвоні). 2. Виконавець на ударних інструментах.
УДАРНІ ІНСТРУМЕНТИ: - музичні інструменти, де звук видобувається за допомогою удару. Залежно від акустичного вібратора У.і. поділяються на мембранофони, де звучить мембрана, та ідіофони, де звучить корпус інструменту. Існують У.і. з визначеною висотою звуку (литаври, лира, вібрафон, ксилофон, челеста, дзвіночки тощо) і без визначеної висоти звуку (барабани, бубон, там-там, трикутник, кастаньєти, гуїро тощо). В симфонічному, духовому оркестрах та оркестрі народних інструментів У.і. виконують переважно ритмічну функцію, підтримують чіткість та гостроту ритму, створюють особливий колорит оркестрового звучання. В колективах, які виконують естрадну музику, функція У.і. набагато ширша, зокрема, в джазі, де вони об`єднані в ударну установку. В джазі застосовується біля 50 різних у.і., які об`єднуються в ударні установки, що можуть виконувати віртуозні сольні епізоди. Серед солістів-ударників С.Андерсон, А.Блекі, В.Буланов, Е.Джонс, Б.Річ,Л.Олах, А.Тейлор, Ч.Уебб, П.Фавр та багато інших.
УДЖ: - кабардинський народний парний танець. Музичний розмір2/4 або 6/8. Існують два різновиди У. - величний і плавний У.- пух та більш рухливий і динамічний У.-хешт.
УЗЛЯУ: - гра голосом, двоголосний спів одного виконавця, який одночасно видобуває звуки орнаментованої мелодії, імітуючи звучання духових інструментів, та низького бурдонного баса. Вірогідно, що це є результатом паралельної взаємодії складкового та трахейного механімів голосоутворення, яке вимагає спеціального тренування цих способів фонації. Зустрічається в Башкирії, Туві, Монголії.
УЗУН-КАЙ: - башкирський народний музичний жанр, що охоплюєпісні лірико-епічного характеру та інструментальні мелодії - імпровізації, які виконуються співаком в стилі кай (гортанний спів) в супроводі на кураї. Ладова основа У.к. - пентатоніка, для мелодії характерні широкий діапазон, орнаментування опорних тонів, повільний темп.
УЗУНДУРА: - азербайджанський сольний жіночий танець, поширений також у Вірменії і Грузії. Музичний розмір - 6/8, темп помірний.Має тричастинну структуру з плавним рухом мелодії в середнійчастині.
УКУЛЕЛЕ: (інд. ukulele) - струнний щипковий музичний інструмент, маленька чотириструнна гітара. У. застосовувався в спазм-бенд табув дуже популярним в 1920 роках.
УЛІГЕР: - бурятський та монгольський героїчний епос, що розповідає про боротьбу та перемоги героїв над силами зла. У. створювали і виконували народні співаки - сказителі - улігерчи в супроводіструнного інструменту (найчастіше хури). Ладова основа У. - пентатоніка.
УЛІГЕРЧИ: - професійний співак-сказитель, виконавець епосу улігер.
УМІННЯ: - здатність людини до виконання певних дій шляхом доцільного використання набутих знань і навичок, володіння складною системою психічних і практичних дій стосовно музичного мистецтва.Сформовані музичні (вокальні, диригентські, інструментальні та ін.). У. стає властивістю особистості та умовою її подальшого розвитку.
УНДЕЦИМА: (від лат. undecima - одинадцята) - 1. Один із складених інтервалів, який охоплює 11 ступенів. Позначається цифрою 11. У. можна розглядати як кварту через октаву. Чиста У. містить 8 1/2тонів. 2. Одинадцятий ступінь від того, що заданий.
УНДЕЦИМАКОРД: - акорд з шести звуків, розташованих за терціями. Відстань між верхнім і нижнім звуками в основному вигляді складає ундециму.
УНІСОН: (іт. unisono - однозвучний) - 1. Одночасне звучання двох або кількох голосів на одному ступені звукоряду, яке утворює повний консонанс, інтервал чистої прими (напр., а - а). 2. Виконання однієї партії кількома співаками або інструменталістами. 3. До У. подекуди відносять 'еквісон' - об`єднання звуків в інтервалі октави (октавний У.).
УНТЕРТОНИ: (від нім. unter - нижній і гр. tonos - наголос) - послідовність часткових тонів, розташований нижче основного тону вібратора, дзеркальне відбиття натурального звукоряду. У. виникають в умовах взаємодії вібратора і резонатора, який відповідає на звук коливаннями, що в два, три і т.д. рази менші за частоту основного тону. Штучне створення У. застосовується в електромузичних інструментах.
УОРК-СОНГ: (англ. work song - робоча пісня) - архаїчний тип трудової пісні з фольклору афро-американських негрів. Визначальною рисою У.-с., в якому відбиваються характерні риси негритянської музики, є супровід та ритмічна організація трудового процесу. Згодом засоби музичної виразності У.с. стали типовими для джазу, на розвиток якого він справив значний вплив.
УОШБОРД: (англ. washboard - пральна дошка) - ударний фольклорний музичний інструмент північноамериканських негрів, звичайна пральна дошка або її замінник з хвилястою поверхнею. На У. грають пальцями з наперстками. Застосовується в складі спазм-бенду, новоорлеанського і традиційного джазу, де виконує функцію ударно - ритмічного супроводу.
УРМУЛІ: - старовинна грузинська народна пісня, яку виконує візник, що їде арбою. У. відзначається імпровізаційним характером, чергуванням речитативу з широко розвиненою та орнаментованою мелодією.
УРТЕКСТ: (нім. Urtekst - текст часу) - первісний текст, оригінал музичного або літературного твору.
УСПІХ: - позитивний результат діяльності, факт найвищого досягнення поставленої мети. Здобутий У. є великим збудником нової енергії,могутнім стимулятором творчих пошуків і злетів.
УСТАНОВКА: (в психології) - стан готовності до активної дії, спрямованої на досягнення певної мети чи задоволення потреби. Теорію У., яка грає значну роль для музичного навчання і мистецької діяльності, розробив Д.Узнадзе та його учні. До У. Поряд з неусвідомленими простішими У. Існують більш складні соціальні У., ціннісні орієнтації особистості та ін.
УСТАНОВКА СПІВАЦЬКА: - особливий стан людини, необхідний для початку співу, готовність усього організму співака до фонації. До комплексу У.с. входять як зовнішні прояви - положення корпусу, голови, рота, щелепи, м`язова розкутість, так і внутрішня психофізіологічна готовність, що включає стан 'вокально - творчого спокою', уявлення про якість звука, елементи 'вокально - тілесної схеми', налаштованість на внутрішній настрій, зумовлений емоційно - художнім змістом образу.
УСТОЇ: - спільні загальні логічні категорії ладових елементів (звуків, співзвуч), які втілюють спокій, опору. У. є альтернативою неустоїв. В ритмиці У. - велика тривалість, в мелодиці - сильна доля. До У. належать тоніка, фіналіс, центральний тон, центральне співзвуччя.
УСУЛЬ: (араб. - основні положення, закони) - ритмічна фігура в музиці народів Сходу, яку виконує ударний інструмент (барабан, бубон), супроводжуючи спів, гру на музичному інструменті, танець.
УТ: (лат. ut) - первісна назва звуку С в григоріанській сольмізації,яку пізніше замінив склад до.
УФАР: , уфор - 1. Частина східного інструментального циклу. 2. Таджицький сольний або масовий народний танець. Музичний розмір 6/8 або 7/8. Виконується зі співом або супроводжує пісню грою на дутарі.
УЯВА: - психічний процес, який полягає у створення людиною нових образів, думок, уявлень, ідей тощо на гранті попереднього художньо-музичного досвіду.
УЯВЛЕННЯ: - чуттєво - слуховий образ акустичних музичних явищ,що зберігається і відтворюється в свідомості музиканта без впливуна органи чуття. Розвиток У. має велике значення в музичній педагогіці, зокрема, вокальній.

Словник-довідник музичних термінів

Корисно

Новини