Словник-довідник музичних термінів

(від гр. ode-пісня) - урочистий музично - поетичний твір, створений на честь певної ідеї, особи чи події, напр., фінал ІХ симфонії Л.В.Бетховена на текст 'Оди до радості' Ф.Шіллера.

(іт. okarina - дослівно гусеня) - духовий інструмент з глиняним корпусом яйцеподібної форми. Має патрубок з свистковим отвором для видобування звуку та 7 - 10 ігрових отворів для зміни висоти звуку. Звукоряд діатонічний, діапазон - нона.

(лат. organum, від гр. organon - знаряддя, інструмент) - конструктивно складний клавішно-пневматичний (духовий) інструмент,який походить від гідравлоса. Пневматичний О. з’явився у Візантії ще в IV ст., а з VII cт. застосовувався в католицьких храмах.У вигляді, близькому до сучасного, О. дістав поширення з XVI cт. Типи О. різноманітні - від невеликих переносних (Портатив, Позитив) до величезних О., які мають понад 30 тис. труб. Основні конструктивні елементи О.: труби; механізм нагнітання повітря – міхи та дерев’яні повітропроводи; кафедра , де розміщується органіст і знаходяться клавіатури для рук - мануали та ніг - педаль. Праворуч і ліворуч щодо місця органіста розташовано регістрові рукоятки, важелі, кнопки та інші допоміжні пристрої; від клавіатур до труб веде трактура - система, яка забезпечує надходження повітря до дерев’яного корпусу для звукоутворення. В сучасних О. новітніх систем кафедра часто рухлива і відокремлена від інструмента; окремо розташовано електромотор і вентилятор, які нагнітають повітря у міхи. За матеріалом труби поділяються на дерев’яні та металеві, а за способом звуковидобування - на лабіальні та язичкові голоси. Група труб одного тембру, яка охоплює частину звуковисотного діапазону О. і виготовляється з одного матеріалу, називається регістром; довжина труб - від кількох міліметрів до 10 - 11 метрів. Регістри О. згруповано в родини - принципали, флейти, гамби, аліквоти, мікстури і так далі - загалом до 150 залежно від розміру О. В кожному О. є від 1 до 7 мануалів, до 32 клавішів педалі, а також три основні типи трактур - механічна, пневматична та електрична, які відрізняються ступенем досконалості видобування звуків різного тембру, сили, тривалості і висоти. Звуковисотний діапазон О. перевищує шість октав. Партію О. записують на трьох нотних станах, з яких два верхніх призначено для гри мануалами, а нижній - педаллю. Виготовлення О. - вияв найвищої майстерності фахівців, до яких належали І.Компеніус, А.Шнітгер, Е.Каспарині, Г.Зільберман, З.Гільденбранд, Ф.Ладергаст, А.Кавайє-Коль, І.Сальватор, С.Гутовський та інші. До числа видатних виконавців - органістів належали Д.Фрескобальді, Ф.Куперен, Д.Букстехуде, родина Бахів, А.Гессе, К.Сен-Санс, І.Геслер, Т.Бубек, О.Мессіан, К.Ріхтер, І.Грубіх, Ф.Гергей, О.Гедіке, І.Браудо, А.Котляревський, Г.Булибенко, Г.Гродберг, Х.Лепнурм, О.Дмитренко, О.Янченко та ін.

(від гр. ophis - змія і kleidos - ключ, затвор) - духовий мундштучний інструмент з родини бюгельгорнів, який має U - подібний конічний ствол з металу. Клапани (від 8 до 12) допомагають видобувати повний хроматичний звукоряд, діапазон близько двох октав. Має різновиди - альт, баритон, бас. Звук гучний, грубий; застосовувався в оркестрах, де в ХІХ ст. його замінила туба.