Словник-довідник музичних термінів

ЗАГАДКОВА ГАМА: , гама Дж. Верді - гама геміольного типу, на яку Дж. Верді написав хор 'Ave Maria' №1 з циклу 'чотири духовних п’єси”.
ЗАГАДКОВИЙ КАНОН: - канон, в якому записано лише мелодія пропости, а моменти та інтервали вступу риспост визначаються частково або взагалі не зазначаються, що дає можливість виконавцям 'відгадати' їх.
ЗАГЛУШЕННЯ: - у вокальній педагогіці - фоніатричний лікувальний метод, який полягає в позбавленні хворого співака можливості чути власний голос за допомогою спеціального пристрою - коректофону, винайденого київським лікарем - фоніатром І.Я.Деражне. Ефект зумовлений тим, що через З. порушуються хибні зв’язки голосових і слухових відчуттів та відновлюється природний механізм голосоутворення.
ЗАДАТКИ: - природжені анатомо-фізіологічні риси індивіда, передумови його розвитку. З. є основою здібностей та інших психофізіологічних властивостей людини. Для ефективної музичної діяльності необхідною передумовою є музичний звуковисотний, тембровий, динамічний, гармонічний, інтонаційний, внутрішній слух тощо, а також вокальний слух, що розвиваються в процесі цілеспрямованої навчальної діяльності, без якої розвиток З. неможливий.
ЗАКЛЮЧНА ПАРТІЯ: - розділ сонатного алегро. Див. Сонатний цикл.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ: - див. Перечиння.
ЗАСПІВ: - 1. Початок хорового твору або пісні, яке виконує один співак (або група), після якого вступає весь склад хору. 2. Початок билини, безпосередньо не зв’язане з її основним змістом. 3. В творах куплетної форми - частина куплета з текстом, що оновлюється.
ЗАСПІВУВАЧ: - 1. Співак - соліст, що виконує заспів хорової пісні. 2. В народному хорі - провідний співак, який визначає трактування пісні, а в разі відсутності диригента виконує функції керівника хору.
ЗАТАКТ: - 1. Неповний такт, з якого починається мелодія, музична фраза або твір. З. передує повному такту. 2. Див. Ауфтакт.
ЗАТРИМАННЯ: - збереження окремого звуку попереднього акорду в новому акорді, для якого цей звук є стороннім і розв’язується у найближчий акордовий тон (на секунду вгору або вниз). З. як елемент фігурації складається з трьох складників: а) приготування попереднього акорду; б) власне затримання; в) розв’язання - переходу в акордовий тон. Зустрічається також непідготоване З. (аподжатура), яке обіймає лише два складники - затримання та розв’язання.
ЗАХОПЛЕННЯ: - психічний стан поглинення навчанням і творчістю, яка забезпечує досить чітку і усталену установку на музичну діяльність, що є запорукою її успішності.
ЗБІЛЬШЕНИЙ ЛАД: - один з симетричних ладів, побудований на устої, який виникає під час поділу октави на три рівні частини з однією функцією.
ЗБІЛЬШЕНИЙ ТРИЗВУК: - такий тризвук, який у стислому розташуванні (терціями) має дві великі терції, що складають збільшену квінту.
ЗБІЛЬШЕНІ ІНТЕРВАЛИ: - такі інтервали, які на півтони більше чистих або великих інтервалів з тією ж кількістю ступенів. Двічі З.і. на цілий тон більше чистих або великих інтервалів з тією ж назвою (див. Додаток X).
ЗБІЛЬШЕННЯ: - 1. Відтворення мелодії, мотиву, ритмічної фігури тривалостями, які у півтора, два, три і т.д. рази більше тривалості основного виду (З. полуторне, подвійне, потрійне тощо). Виступає засобом розвитку, мелодико - фактурного розвитку, примноження сили звучання. 2. В мензуральній нотації - позначення З. тривалості ноти.
ЗВ’ЯЗУЮЧИ ПАРТІЯ: - 1. Розділ сонатної експозиції або репризи, який поєднує головну партію з побічною, йдучи за викладом основного тематичного матеріалу, готуючи появу побічної. 2. Назва переходу від одного розділу в інший у музичних формах різної побудови (напр., в рондо).
ЗВОРОТНИЙ МОРДЕНТ: - мелізм, послідовне виконання трьох нот: головної (тієї, що написана), допоміжної (на секунду нижчоїза головну) і головної.
ЗВУК: - 1. Найменший структурний елемент музики. 2. Фізичне явище, що виникає внаслідок механічних коливань пружного тіла - вібратора (струни, натягнутої шкіри, повітряного стовпа тощо) з діапазоном частот від 16 до 20 тис. коливань на секунду (гц), що сприймає слух людини. З., який має висоту. силу, тривалість і тембр та охоплює діапазон частот від 16 до 4500 гц, зветься музичним. Більш високі звуки входять до його складу як обертони. 3. Відчуття, яке виникає у свідомості людини внаслідок сприйняття звукових коливань Зокрема, гучність має бути вище рівня шуму, але не перевищувати больового порогу (140 - 150 дб); тривалість не може бути коротшою за 0,015 - 0,02 сек; тембр практично не має фізіологічних обмежень. Окремі З.не мають виражального значення, але набувають його за умови об’єднання в звукову систему та включення до музичної тканини.
ЗВУКОВА СИСТЕМА: - висотна організація музичних звуків. З.с. є матеріальним втіленням смислових відносин звуковисотної структури - ладу і строю, яка передбачає наявність ряду музичних звуків та їх визначених, зафіксованих співвідношень. З.с. віддзеркалює рівень розвитку, логічні зв’язки та упорядкованість музичного мислення. Термін З.с. вживається в різних значеннях, а саме: 1. Звукова сукупність у визначених межах - пентатоніка, додекафонія, діатоніка, пуантилізм тощо. 2. Упорядковане розташування звукових елементів - звукоряди,інтервали, тризвуки та їх обернення, акорди тощо. 3. Якісні зв’язки, функції звуків - значення тонів у ладах та ін. 4. Співвідношення звуків, стрій - Піфагорів, натуральний, темперований, рівномірно - темперований та ін. (Див. Гармонія, Діатоніка Додекафонія, Звукоряд, Пентатоніка, Пуантилізм, Сонористика , Хроматизм).
ЗВУКОВА ШКАЛА: - послідовність усіх звуків, які використовуються в музиці (див. Звукоряд).
ЗВУКОЗАПИС: - фіксація звукових коливань, здійснювана за допомогою спеціальних пристроїв на звуконосіях (грамплатівці, магнітофонній стрічці, кіноплівці, компакт - дисках тощо). Апарат для З. розробили Т.Едісон та незалежно від нього Т.Кро в 1877 році. З. дозволяє фіксувати звукові культурні та історичні цінності, які мають непересічне значення для людства. З. відкрив нові перспективи для музичного мистецтва в ХХ ст., вплинув на всі його сфери, перетворив звучання в предмет масового виробництва, викликав суттєві зміни в композиції, виконавстві, сприйманні музики.
ЗВУКОЗНІМАЧ: - пристрій, який дозволяє перетворювати записані певним чином механічні коливання в звукові.
ЗВУКОНОСІЙ: - компакт - диск, платівка, стрічка і т.д., де записаний звук.
ЗВУКОПИС: - відтворення об’єктивного світу за допомогою виражальних музичних засобів. До простого З. належить імітація різних 'природних' звуків - спів птахів, шум лісу, удари грому, завивання вітру, гуркіт і т. ін. Більш складним З. є той, що спирається на асоціації - темп , рух, тембр (світлий, темний, матовий, блискучий, металевий тощо), регістри, висотне положення окремих звуків, акордів, тональностей та ін. З. тісно пов’язаний з програмною музикою і є ефективним художнім засобом.
ЗВУКОРЯД: - 1. Послідовність звуків як системи, що визначає їх висхідний або низхідний порядок. 2. Поступенева послідовність звуків певного ладу. 3. Послідовність обертонів. Див. Гармонічний ряд.
ЗВУКОУТВОРЕННЯ: - 1. Виникнення музичних звукових хвиль за допомогою різноманітних вібраторів – механічних, електронних та ін.. 2. З. Стосовно співацького голосу - див. Фонація.
ЗДАТНІСТЬ: - властивість індивіда, яка визначає його можливості, нахили, спроможності щодо музично-виконавської діяльності та зумовлюється рівнем задатків, здібностей, умінь, навичок, темпераментом, емоційно-вольовою сферою тощо. З. розвивається й поглиблюється в процесі навчально-практичної діяльності.
ЗДІБНОСТІ: - індивідуальні психофізіологічні властивості людини, які необхідні для успішної музичної діяльності - набуття спеціальної музичної (диригентської, співацької, інструментальної, хорової та ін.) діяльності. Для викладацької роботи з музики необхідні відповідні музично-педагогічні З. - крім суто музичних, комунікативність, перцептивність, емоційна стійкість, креативність, прогностичність, зосередженість тощо.
ЗІНГШПІЛЬ: (нім. Singspiel, від singen - співати та Spiel - гра) - німецька комічна опера, де спів і танці чергуються з розмовними діалогами. Типовими для З. були побутові сюжети, інколи з елементами казки. Особливо поширеним З. був у Німеччині та Австрії XVII ст. (напр., 'Викрадення з сералю' В.А.Моцарта).
ЗМЕНШЕНИЙ ЛАД: – один з симетричних ладів, який виникає з устою, утвореного шляхом поділу октави на чотири рівних частини.
ЗМЕНШЕНИЙ СЕПТАКОРД: - акорд, що складається з трьох малих терцій і утворює зменшену септиму між нижнім та верхнім звуками (позначається Зм.7).
ЗМЕНШЕНИЙ ТРИЗВУК: - тризвук, який у стислому розташуванні (за терціями) утворює дві малі терції, що складають зменшену кварту.
ЗМЕНШЕНІ ІНТЕРВАЛИ: - інтервали, які на півтон менше чистих або малих інтервалів з тією ж кількістю ступенів. Двічі З.і. на цілий тон менше малих або чистих інтервалів з тією ж назвою (див. Додаток X).
ЗМЕНШЕННЯ: - відтворення мелодії, мотиву, ритмічної фігури тривалостями, які менше у півтора, два, три і т.д. рази менше основної. Застосовується як засіб варіювання теми в мотетах і месах XIV - XVI ст. і тематичної концентрації в багатоголоссі.
ЗМІНА КЛЮЧОВИХ ЗНАКІВ: - виставлення бекарів на відмову від старої тональності, якщо вона мала ключові знаки, а після них - знаків нової тональності, якщо вони є. З.к.з. використовується для запису модуляції в іншу тональність на тривалий час.
ЗНАКИ АЛЬТЕРАЦІЇ: - див. Альтерація (див. Додаток V).
ЗНАМ’Я: , знамена - безлінійні знаки, які використовували для запису давньослов’янських співів (див. Крюки).
ЗНАМЕННИЙ СПІВ: - система давніх православних культових наспівів XII - XVII ст. Назва походить від давньослов’янської назви співацького знаку - знам’я. З.с. - спочатку одноголосний, потім ампельний хоровий, розвивався в межах системи осмогласія; мелодика суто діатонічна, заснована на Обіходному звукоряді, спирається на рівномірний поступальний рух в межах кварти або квінти; ритм несиметричний, визначений текстом (див. Демественний спів). До З.с. в своїх творах звертались М.Балакірєв, Д.Бортнянський, О.Гречанінов, О.Кастальський, О.Кошиць, М.Леонтович, С.Рахманінов, М.Римський - Корсаков, К.Стеценко, П.Чайковський, П.Чесноков та ін.
ЗОЛОТИЙ ДИСК: - спеціальний приз у вигляді золотої платівки, який отримують виконавці, у яких тираж записів перевищив визначену кількість дисків - в Англії - 100 тис., в США - 500 тис. І т.д. Перевищення норми у два та більше разів робить З.д. платиновим. Серед володарів найбільшої кількості призів не тільки естрадні виконавці К.Бейсі, Е.Преслі, Е.Фітцджеральд, Д.Хенрикс, групи 'Бітлз', 'Ролінг Стоунс' та інші, але й видатні виконавці класичної музики Б.Джільї, П.Домінго, М.Кабальє, Е.Карузо, І.Менухін, М.дель Монако, С.Ріхтер, Л.Паваротті, Л.Стоковський та багато інших.
ЗОНА: - кількісна характеристика ступеневих якостей музичних звуків. З. визначає відносини елементів музичного звуку як фізичного явища (частота, сила, інтенсивність, склад звука, тривалість тощо) та його музичними якостями (висота, гучність, забарвлення тощо) як їх відбиттям в свідомості людини. Поняття З. введено М.О.Гарбузовим, який встановив, що кожному ступеню звукоряду відповідає не одна частота, а декілька суміжних частот. Так, наприклад, звук ля1 охоплює З. від 435 до 445 гц, не переходячи в соль-дієз1 або сі-бемоль1. Підтвердження П.П.Барановським і Є.О. Юцевичем зонної природи музичного слуху відкрило нові можливості для вивчення питань художньої інтерпретації музичних творів. Поняття З. поширюється також і на сприймання темпу, ритму, динаміки, тембру.
ЗОНГ: (англ. song - пісня) - 1. Злободенна сатирична пісня в англійських та німецьких комічних операх (К.Бейль, Б.Брехт та ін.), музичних виставах, оглядах тощо. 2. Назва пісні, вживане в поп-, біт-, рок-музиці.
ЗОНГ-ОПЕРА: - пісенна рок - опера, естрадна вокально - інструментальна - вистава, яка об’єднана сюжетною єдністю і синтезує принципи класичної опери, мюзиклу та рок-музики. Зразком З.о. є твір Е.Л.Уеббера 'Іісус Христос - суперзірка', першими вітчизняними Р.о. були 'Орфей і Евридика' О.Журбіна, 'Біла ворона' Г.Татарченка, 'Юнона і Авось' О.Рибникова та інші.
ЗУРНА: (перс.) - народний духовий дерев’яний язичковий інструмент, схожий на гобой. З. поширена у народів Закавказзя, Середньої Азії, Африки, Індії, європейських країн Середземного моря, Китаю та ін. Звукоряд діатонічний, діапазон 1,5 октави. Звук гучний, пронизливий. Застосовується як сольний та ансамблевий інструмент для гри на відкритому повітрі.

Словник-довідник музичних термінів

Корисно

Новини