дерев'яна дудка. У її кінець вставляється пищик. У верхній частині має 6-9 отворів для підсилення звучання. На кінець трубки надівається розтруб, що виготовлюється з коров'ячого рогу або берести. Жалійка має різкий, голосний, гугнявий звук. Інструмент використовується в п'єсах награвального, танцювального характеру.
(фр. genre - рід, вид, тип, манера) - багатозначне поняття, яке характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, виходячи з їх походження, умов виконання, сприймання та інших ознак (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців тощо). Поняття Ж.м. використовується в різних аспектах (широкому - оперний Ж., симфонічний Ж., камерний Ж. і т.д.; вузькому - велика опера, комічна опера, лірична опера, музична драма і т.д.; симфонія, камерна симфонія, сюїта; увертюра; симфонічна поема; соната, квартет і т.д.; арія, аріозо, каватина, романс, пісня і т.д.) . Склад виконавців і спосіб виконання визначають найпоширеніший поділ Ж. на вокальний та інструментальний, які, своєю чергою, диференціюються за дрібнішими ознаками.
(від лат. gesta - діяння) - виражальні рухи рук, пальців, якими надається додаткова виразність виконанню музичного твору. Система Ж. складає основу диригентської майстерності, а також є невід’ємним складником мистецтва балету. Див. Мануальна техніка.
- 1. Західноєвропейський струнний смичковий інструмент, особливо поширений серед жонглерів у XIII - XIV ст. 2. Старовинний англійський танець кельтського походження, який зберігся в Ірландії й у наші часи. Для Ж. характерні 'тріольність' руху, тридольність розміру (3/8, 6/8, 9/8 і т.д.) і виконання в дуже швидкому темпі. 3. Заключна четверта частина танцювальної сюїти в музиці XVII - XVIII ст.
, жирау - казахський виконавець народних пісень і поем, народний співець професійної усної традиції, який супроводжував своє виконання на домрі чи комузі.
(фр. jongleur, від лат. joculator - гострослів, жартівник) - французький мандрівний професійний музикант, продовжувач античних традицій. Ж. брали участь в народних святах, ярмарках, виконуючи сатиричні пісні та вірші, супроводжуючи свої виступи грою на віолі, роті, арфі та інших інструментах.
- українська народна танцювальна пісня, весільний хоровод, жартівливий за характером. Музичний розмір 2/4 або 4/4. Ж. виконується в помірному темпі, що поступово прискорюється.
- періодичні видання, які висвітлюють проблеми музичного мистецтва, виконавства та навчання. В Україні виходять такі Ж.м.: 'Музика' - з 1928 року, 'Art Line' - з 1995 року, 'Мистецтво і освіта' - з 1996 року.