Словник-довідник музичних термінів

КЛАРНЕТ

(від лат. clarus - ясний, чистий) - дерев’яний духовий язичковий інструмент з циліндричним стволом та одинарною тростю. Звук приємного м’якого тембру. Регістри К. відрізняються за характером: в низькому - звук густий і насичений, в середньому - матовий, у верхньому - ясний, чистий. К. - транспонуючий музичний інструмент: він буває настроєним у до мажорі (in C), ля мажорі (in A), але найчастіше - в сі-бемоль мажорі (in B). Партії К. записують відповідно на велику секунду або малу терцію вище реального звучання. Існують такі різновиди К.: пікколо,сопрановий, альтовий, теноровий (басетгорн), басовий. К. створений І.Деннером на початку XVIII ст. Застосовується як сольний, ансамблевий та оркестровий інструмент.