Словник-довідник музичних термінів

АРТИКУЛЯЦІЯ

(лат. articulatio - розчленування, від articulo - членувати, розчленовано вимовляти) - 1. Спосіб виконання звуків під час співу або гри на музичному інструменті. Існує три види А.: зв’язану (legato), роздільну (non legato), і коротку (staccato) з великою кількістю градацій в кожному виді. В нотопису А. передається за допомогою слів (legato, non legato, legatissimo, pizzicato, tenuto, portato, staccatissimo, legato secco, glissando, portamento тощо) або відповідними графічними позначками - лігами, крапками, рисками, акцентами і.т.д . 2. Чітке, виразне вимовляння голосних у співі, яке залежить від способу організації роботи голосового апарату. Вимовляння приголосних у співі називаеться дикцією.