СОНОР
(від лат. sonorus - дзвінкий, звучний, шумний) - основна категорія гармонічної вертикалі в соноризмі, сполучення звуків, яке сприймається як єдине звукове забарвлення, де окремі звуки та інтервали не сприймаються окремо.