НАРОДНА МУЗИКА

, музичний фольклор - вокальна, інструментальна, вокально - інструментальна і музично - танцювальна творчість народу, основний вид і підсумок художньої творчості багатьох поколінь, який ґрунтується на історичних традиціях розвитку творчості різних груп та шарів населення. Н.м. створюється і передається в усній формі від виконавця виконавцеві, від покоління до покоління, утворюючи т.з. традиційний фольклор. Н.м. відзначається різноманітністю жанрів і форм, в ній утворилось справжнє розмаїття мелосу, багатоголосся, ладотональних систем, ритміки тощо, властивих кожній культурі. Авторами Н.м. є творчо обдаровані представники народу, що звичайно лишаються невідомими. Виконавці Н.м. - акини, ашуги, гуслярі, кобзарі, кюйші, леутари, менестрелі, скоморохи, шпільмани та інші, які змінюють і удосконалюють форму Н.м., наближуючи її до вимог сучасності, але зберігаючи національну автентичність і самобутність. Найпоширеніша галузь Н.м. - народна пісня, де визначальною рисою є органічна єдність і взаємовплив наспіву, мелодії і поетичного слова. Важливу роль у музичному побуті відіграє надзвичайно багата і різноманітна танцювальна Н.м. Життєдайним джерелом і основою професійної національної музичної культури, як усної традиції, так і оригінальної композиторської творчості.