МІКСТ
(лат. mixtus - мішаний) - мішаний регістр співацького голосу, в якому поєднуються т.з. 'головне' та 'грудне' звучання, що забезпечує зменшення різниці якості їх звучання. З фізіологічного погляду М. пояснюється перебудовою однофазової схеми надходження звукових імпульсів (частотою до 500 гц) від центрів головного мозку на двофазову (частотою до 1000 гц) і т.д. залежно від типу голосу. Добре навчені співаки володіють мікстовим звучанням на такому рівні, що дозволяє вважати його 'єдинорегістровим' (М.Микиша). Володіння М. є показником високого рівня вокальної майстерності, набутої внаслідок тривалого навчання, оскільки голоси, 'від природи' обдаровані М., зустрічаються надто рідко.