АФЕКТІВ ТЕОРІЯ
(від лат. affectus - душевне хвилювання, пристрасть) - система музично - естетичних поглядів, поширених в XVII - XVIII ст., за якими музика змальовує людські почуття (афекти) і керує ними. Теоретичні праці з А.т. містять не тільки класифікацію почуттів, але й нормативні рекомендації щодо афективного впливу на людину певних ладів, ритмів, тональностей, музичних форм, стилів тощо. Позитивною стороною А.т. був захист природності та правдивості емоційної виразності музики, боротьба проти вузького техніцизму та відриву від людської сутності.