СТРУНА
- пружна волосяна, жильна, металева, синтетична (капрон, нейлон та ін.), шовкова нитка, натягнена на музичному інструменті, яка є вібратором - джерелом звуку. Для видобування низьких звуків застосовуються С., обкручені т.з. канителлю. Вібрація всієї струни дає основний тон, коливання її частин створює обертони, що загалом утворює гармонічний ряд. Висота звуку забезпечується частотою вібрацій, сила - амплітудою, тембр - формою коливань.