МЕНЗУРА
(лат. mensura - міра) - 1. Вид ритмічного поділу тривалостей в мензуральній нотації. Починаючи з XIV ст., розрізнялись два види М. - тридольна - досконала і дводольна - недосконала. М. максими і лонги називались модус. 2. М. бревіса - tempus, M. семібревіса - tempus. 3. Співвідношення частин музичних інструментів за їх розмірами. У струнних клавішних музичних інструментів до М. належать діаметр, довжина і натяг струн; у струнних інструментів з родини скрипкових - довжина струни від верхнього краю деки до підставки; у органа і духових - діаметр, переріз і довжина повітряного каналу, а також відношення діаметра каналу до його довжини; у язичкових - профіль, ширина і довжина язичка.