ЕКСПРЕСІОНІЗМ
(від лат. expressio - вираз) - напрям європейського мистецтва першої чверті ХХ ст., який зосереджувався на хворобливому стані душі, негативних сторонах дійсності, співчуванні приниженим та ображеним, жаху та відчаї. В музиці риси Е. властиві творчості Г.Малера, Р.Штрауса, особливо А.Берга і А.Шен-берга та їх послідовників, характеризуючись відмовою від мажору і мінору, максимальною дисонансністю, напівспівом - напівмовленням, загостренням контрастних настроїв, хворобливістю психіки і т. д.