ГРИФ
(нім. Griff - ручка, держак) - 1. У струнних інструментів - спеціальна пластинка з дерева або пластмаси, над якою натягнуті струни. У деяких інструментів Г. поділений на лади. Притискаючи струни до Г., виконавець скорочує або подовжує довжину вібратора - струни і цим змінює висоту звука. 2. У баяна, гармоніки, акордеона - деталь корпусу, до якої прикріплена клавіатура для гри правою рукою. 3. У мідних духових мундштучних інструментів - вузол вентильного механізму. 4. У електромузичних інструментів - контактна планка, на яку виконавець натискає пальцями і, змінюючи напруження, видобуває звуки різної висоти.