БЛЮЗ

(англ. blues - сум) - лірична пісня американських негрів, для якої властиві синкопований ритм, поліритмія, ковзаючi, не фіксовані пониження ступенів (на III і IV ступенях мажору), що утворюють 9-тоновий 'блюзовий'лад, імпровізаційність виконання. Значною мірою Б. суттєво вплинув на формування джазу та джазової музики, де існують як вокальна, так і інструментальна форма. Найбільш розповсюджена, класична форма Б.- дванадцятитактовий період з трьох фраз по чотири такти кожна: перші чотири такти - на тонічній основі; по два - на субдомінанті й тоніці; ще по два - на домінанті й тоніці. Зустрічаються й інші форми Б. Жанрові особливості Б. використовували Дж.Гершвін ('Рапсодія в стилі блюз'), М.Равель (Соната для скрипки та фортепіано), Д.Мійо та інші композитори.