АЛЕАТОРИКА
(від лат. alea - випадковість, гральна кість) - напрямок сучасної музики, який проголошує випадковість першоджерелом творчості та виконавства. Випадковість вноситься різними засобами - жеребом, шаховими ходами, цифровими комбінаціями, тасуванням нотних аркушів, киданням гральних костей, розбризкуванням кольорових чорнил на нотному аркуші. 'Абсолютна', 'тотальна' А., у якій роль композитора, котрий дає твору назву та своє ім’я, обмежена організацією звукового номера і призводить до розпаду традиційної музичної форми, непідвладного свідомому контролю звукового хаосу. Засновниками А. були П.Булез та К.Штокгаузен, а І.Стравінський вважав композиторів - алеаториків 'ходячими ворогами мистецтва'.